Повернення з війни є серйозним випробуванням для військових. Їхній досвід, травми та виклики не залишаються у минулому, а стають частиною їхнього життя. Тому, у роботі з ветеранами, варто бути обізнаним у їхніх потребах та готовим до особливостей спілкування й підтримки. Важливо не лише проявляти емпатію, але й мати чітке розуміння їхніх потреб і особливостей.
За повідомленням заступника керівника Офісу Президента Віктора Микити, наступного року в межах реалізації Плану внутрішньої стійкості країни в областях планується створення 80 ветеранських просторів та забезпечення оплати праці близько 11 тисяч фахівців із супроводу ветеранів. Стаття допоможе підготуватися до роботи з ветеранами, щоб надати їм якісну підтримку.
Травматичні події змінюють людину. Це впливає на емоції, фізичний стан, поведінку та стосунки. Через це ветерани можуть:
– постійно відчувати небезпеку;
– проявляти тривожність чи агресивність;
– уникати контактів із людьми;
– відчувати сором, провину або моральну травму.
Щоб відновитись та повернутись до мирного життя, бійці мають впоратися із емоційними переживаннями і, разом з тим, подолати тривожне сприйняття світу, почати йому довіряти і не очікувати на небезпеку в майбутньому.
Психоедукація, або пояснення природи травми, є першим кроком у роботі з ветеранами. Поясніть, що їхні реакції – це нормальна відповідь на ненормальні події. Важливо наголосити, що травма не визначає їхню цінність і що вони мають внутрішні ресурси для відновлення.
Для ефективної роботи з ветеранами слід:
– створити атмосферу безпеки, довіри та поваги;
– проявляти емоційну підтримку і тепло;
– уважно слухати і не перебивати;
– допомагати ветеранам усвідомлювати свої емоції та фізичні відчуття;
– підкреслювати їхню силу та можливості.
Також важливо пояснювати, що травма – це не вирок. З часом, за підтримки та допомоги, можна повернутися до повноцінного життя.
Під час взаємодії з ветеранами необхідно дотримуватись таких правил:
– Поважайте особисті межі. Не торкайтесь ветеранів без дозволу, особливо зі спини чи плечей, адже це може викликати небажані реакції.
– Будьте делікатними. Уникайте запитань про бойовий досвід або втрати. Спілкування на болючі теми має мету допомогти ветерану чи підтримати його, а не задовольнити власну цікавість.
– Не проявляйте жалю. Замість цього підтримуйте ветеранів, підкреслюючи їхню силу та мужність.
– Не давайте порад у наказовій формі. Будьте чуйними та уважними.
У роботі з ветеранами важливо уникати:
– примушення до розмов про травматичні події;
– осуду через їхні реакції чи поведінку;
– спроб «вилікувати» ветерана без спеціалізованої допомоги;
– створення тиску фразами на кшталт «час лікує» чи «припини поводитись, як на війні».
Робота з ветеранами – це більше, ніж професійна діяльність. Це шлях підтримки, де кожен крок має бути обережним і усвідомленим. Завдяки повазі, розумінню та чуйності ми допомагаємо героям війни повернутися до мирного життя.
Важливо пам’ятати, що досвід ветеранів формує унікальну особистість. Завдяки емпатії, чуйності та готовності бути поруч ви допомагаєте їм відновлювати своє життя після війни.